Синтакси́чна фу́нкція — роль, призначення синтаксичних одиниць і граматичних засобів у побудові зв'язного мовлення.
Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005.
синтаксичний — [сиентакси/чнией] м. (на) ному/ н ім, мн. н і … Орфоепічний словник української мови
синтаксичний — прикметник … Орфографічний словник української мови
аналізáтор синтаксичний — рос. анализатор синтаксический англ. sintactic analyzer компонент транслятора, який виконує синтаксичний аналіз вихідної програми … Тлумачний словник з інформатики та інформаційних систем для економістів
ритміко-синтаксичний — прикметник … Орфографічний словник української мови
розбір — I розб ір о/ру, ч., заст. Аналіз. II р озб ір ро/збо/ру, ч. 1) Дія за знач. розбирати 1 4), 11). •• Без ро/збо/ру усе, всіх поспіль; не вибираючи. 2) Стаття, що містить аналіз, критичну оцінку чого небудь. 3) розм. Те саме, що … Український тлумачний словник
аналіз — у, ч. 1) Метод наукового дослідження предметів, явищ та ін. шляхом розкладу, розчленування їх у думці на складові частини; прот. синтез. || Розгляд чого небудь. •• Ана/ліз лікві/дності фінансовий аналіз, що його здійснюють за даними балансів суб… … Український тлумачний словник
паратаксис — у, ч., грам. Синтаксичний зв язок самостійних речень, які слідують безпосередньо одне за одним і не об єднані сполучниками в складне підрядне речення … Український тлумачний словник
підрядність — ності, ж. 1) Стан за знач. підрядний II 1). 2) лінгв. Синтаксичний зв язок між елементами, що виражає залежність одного з них від іншого … Український тлумачний словник
сильний — а, е. 1) Який має велику фізичну силу (про людину, тварину); прот. слабкий, слабий. || у знач. ім. си/льний, ного, ч. Той, хто має велику фізичну силу. || Який має велику силу або свідчить про неї (про частини організму людини або тварини);… … Український тлумачний словник
синтаксично — Присл. до синтаксичний … Український тлумачний словник
